Вчені з Ізраїлю успішно спекли піту із зерен дикого ячменю, використовуючи жорна, ступи та інші хлібопекарські інструменти, створені першими жителями долини річки Йордан 12500 років тому.

"Конічні виїмки в каменях і схилах гір, залишені стародавніми людьми майже у всіх куточках Південно-Східної Азії, уже кілька десятиліть викликали суперечки серед наших колег. Ми припустили, що вони є давніми ступками, в яких перші люди мололи борошно, і перевірили цю гіпотезу за допомогою інструментів, доступних людству в той час ", - кажуть ізраїльські вчені.

Дослідники підготували набір дерев'яних і кам'яних інструментів - ступи, сито, товкачі, різні палички та інші знаряддя праці, які були або знайдені на території стоянки давніх ізраїльтян в долині річки Йордан, або скопійовані досвідченими реконструкторами .

Вчені спробували реконструювати повний цикл виробництва хліба в кам'яному столітті, починаючи зі збору зерна і закінчуючи випіканням хліба. Спочатку вони зібрали трохи дикого ячменю, висушили його і витягли зерна за допомогою примітивних молотив.

Потім учені помістили зерно в ступи, розмололи його, просіяли заготовку борошна через сито і замішали її на воді. Що цікаво, процес перемелювання зерна йшов у кілька етапів, із застосуванням товкачів різних розмірів, які були знайдені в Хузук Муса. За словами вчених, подібний підхід парадоксальним чином дуже схожий на те, як перемелюють зерно на сучасних борошномельних фабриках.

Використовуючи це "тісто", антропологи спекли кілька коржів на вугіллі і продегустували випічку кам'яного століття. З’ясувалося, що хліб був абсолютно їстівним. Тому вчені кажуть, що людство почало пекти хліб з диких зерен пшениці, ячменю та інших злаків ще 12500 років тому, за три тисячі років до появи перших однозначних свідоцтв зародження землеробства і переходу до осілого способу життя.