У нас в Україні хліб-багет найчастіше асоціюється зі святковими закусками, адже господині часто включають у меню вишукані канапки або ж більш сучасні брускети. У Франції ж, багет – хліб на щодень. Понад те, справжній французький багет – це виключно крафт, адже випікається у маленьких пекарнях за закріпленою на законодавчому рівні рецептурою. Звучить досить серйозно, чи не так?

Чому французи настільки вимогливі до своїх багетів, яка їх автентична рецептура та й загалом, як з’явився найпопулярніший французький хліб? Усі відповіді ми зібрали у цьому матеріалі.

Історія появи багета

Існує кілька версій появи французького багета.

1) За першою – історія цього хліба сягає ще Наполеонівських воєн. За цією версією, багет – це тогочасна версія військових сухпайків. Французькі пекарі створили довгий та вузький хліб саме для солдатів, щоб ті могли зручно носити його з собою у походи.

2) Друга версія розповідає про австрійського пекаря Августа Занга, який переїхав до Франції і у 1839 відкрив у Парижі пекарню, де й почав виготовляти «довгий» хліб.

3) Третя теорія говорить про те, що поява багета тісно пов’язана із будівництвом паризького метро наприкінці ХІХ ст. Тунель для метро копали працівники з різних регіонів і між ними часто відбувались конфлікти. Оскільки кожен працівник мав при собі ніж для хліба, подібні сутички могли призвести до трагічних наслідків. Саме тому, куратор будівництва метрополітену Фюльжанс Б’єнвеню попросив паризьких пекарів випікати хліб, який можна ламати, а не нарізати.

4) За останньою версією, багет з’явився у 1920-х, коли у Франції діяв закон, який забороняв пекарям розпочинати роботу раніше 4 ранку. За таких умов пекарям бракувало часу підготувати тісто для традиційного хліба, тож вони винайшли рецепт багету, який дозволяв готувати хліб швидше.

Як виник День багета?

День багета у Франції щороку відзначають 13 вересня. Дата не випадкова, адже саме у цей день у 1993 році у Франції був прийнятий «декрет про хліб» – документ, який покликаний врятувати власників приватних пекарень та млинів від банкрутства та, головне, зберегти автентичну рецептуру найвідомішого французького хліба.

Справа в тому, що зі швидким розвитком промисловості у 1960-70х. роках великі виробництва почали витісняти з ринку маленькі приватні пекарні. Хліб, виготовлений у промислових масштабах, випікався швидше і довше лишався пухким та свіжим, через додавання поліпшувачів. Поступово ситуація загострилася настільки, що існував ризик, втратити виробництво класичних французьких багетів через нерентабельність. Аби врятувати улюблений багет, у Франції був прийнятий «декрет про хліб».

Яким має бути справжній французький багет?

«Декрет про хліб» дбає не лише про виробників, а й про споживачі. Документ суворо регулює дотримання рецептури та чистоту інгредієнтів, аби покупці могли отримати лише якісний продукт.

Справжній французький багет обов’язково має хрустку сухеньку скоринку та неймовірно м’якеньке й пористе тісто всередині. Ще одна невід’ємна особливість справжнього багета – термін придатності. Цей хліб буде свіженьким не довше доби. Саме тому, традиційно французький ранок асоціюється з походом у маленьку крафтову пекарню, адже свіжий багет потрібно купувати щодня.

Склад класичного французького багета досить простий: борошно найвищої якості, вода, сіль, дріжджі та жива хлібна закваска. Проте особливий смак і структура хліба залежать саме від технології приготування, яку більшість французьких пекарів тримають у таємниці.