Зимові свята багаті на колоритні українські звичаї, обряди і кулінарні традицій. Практично кожне зимове свято має своє особливе частування-символ, а іноді навіть кілька, як от 12 страв на Святвечір. Особливу увагу наші предки завжди приділяли святковій випічці. Період від Різдва до початку великого посту, певно, найсмачніший в українській традиції. Ми підготували наш власний топ-5 смаколиків, які можуть бути не лише чудовим частуванням, а й оригінальним презентом з українською душею.

1. Завиванці

Чи не найпопулярніша українська здоба. Завиванці випікали у всіх регіонах України. Саме широка географія пояснює таку різноманітність начинок для цього смаколика. Спільним для всіх регіонів є завиванець з маковою начинкою, саме тому, цю здобу ще називають маківником або маковим рулетом. Серед традиційних начинок окрім маку: сир, яблука, вишні, горіхи, тощо. На святковому столі завиванець завжди символізував достаток і здоров’я. Мак для наших предків також мав особливе значення. Вважалось, що він оберігає від злих духів, а також символізує зв’язок із рідними, які вже відійшли у вічність.

2. Пампухи

Традиція частувати гостей і колядників пампухами на Різдво найбільш поширена на Західній Україні. Так, наприклад, у Львові до початку війни щорічно проводили великий фестиваль пампухів – свято, на якому навіть найвибагливіший гурман неодмінно знаходив пампушку собі до смаку.

Серед традиційних начинок пампушок: різноманітне варення, конфетюри, мармелад, родзинки, горіхи, тощо.Вже на сучасний манір: карамель, заварний крем, згущене молоко. Більше про традицію приготування пончиків на Різдво ми розповіли в окремій статті.

3. Медово-імбирне печиво

У світі батьківщиною медово-імбирного пряника вважається німецький Нюрнберг, проте, на теренах України традиція випікати таке печиво теж має досить глибоке коріння. Найчастіше імбирно-медовими пряниками господині тішили своїх малюків на свято Миколая, саме тому, ці смаколики ще називають «миколайчиками». Під впливом західних традицій, медові пряники почали випікати й на Різдво. Завдяки різноманітним цікавим варіантам оздоби, цю випічку зараз використовують не лише як частування, а й як святковий елемент декору.

4. Калач

Пишний український калач – один із основних обрядових символів, поряд із духмяною паляницею та сіллю. Калач обов’язково випікали до Різдва. Поки господиня працювала над випічкою до свята, в хаті повинна була панувати спокійна атмосфера: не дозволялось сваритись і, навіть, дуже голосно розмовляти. Окрім того, за традицією, саме у зимовий період, зокрема на Щедрий вечір (13 січня), було прийнято проводити сватання. Наречений і свати обов’язково повинні були прийти з хлібом або калачем до господи батьків нареченої.

5. Пироги (рулетики)

Ще один символ зимових свят який пекли у кожному регіоні України. Пироги були головним частуванням у кожній хаті протягом усього циклу зимових свят. Саме ця українська здоба має чи не найбільше варіацій начинок: яблука, вишні, сливи, мак, сир, горіхи, цукерки, тощо. До Різдва та Щедрого вечора кожна господиня обов’язково пекла пироги, для того, щоб пригощати колядників та гостей. В Україні, окрім гастрономічного, пироги мали й важливе обрядове значення. Наприклад, незаміжні дівчата використовували пироги для ворожіння на вечорницях.

Пам’ятаймо про українські традиції, та нехай спокійним і смачним буде кожен день!