Японці вперше скуштували хліб з прибуттям перших кораблів з Європи. Японське слово "пан" - хліб, походить від португальського слова «пао». За португальцями до Японії прибули іспанці, голландці, данці, французи, англійці. Вони відкривали свої пекарні і випікали хліб, але тільки для власних потреб, бо на столі в японців хліб майже не прижився. А з 1639 року, коли місцеві правителі закрили країну від зовнішнього світу й вислали іноземців, споживачів хліба практично не залишилося. Більше 200 років ніхто й не намагався зайнятися його випічкою.

Лише з відкриттям країни після Реставрації Мейдзі в 1868 році, хліб знову з'явився в Японії. Однак і цього разу його основними споживачами були іноземці, а японці хліб вперто не сприймали. Так було до 1871 року, коли такий собі Ясубей Кімура відкрив у Токіо пекарню. Спершу хліб у ній пекли за голландською рецептурою, але, оскільки японці не часто купували такий хліб, в пекарні стали замість дріжджів використовувати барду - осад, який залишається під час процесу ферментації рису при виготовленні саке. Реалізація хліба збільшилася, але для японців він ще довго лишався екзотичним продуктом. Сьогодні в Японії продається чимало хліба. Найпопулярніший – тостовий.